Види анімації

• Графічна (мальована) анімація — класичний вид анімації, де об'єкти малюються вручну (сьогодні часто переносять малюнки на комп'ютер).

• Об'ємна (матеріальна) анімація — об'єкти є окремими елементами матеріального світу (лялька, пластилін, витинанка, сіль, голки тощо).

• Пластилінова анімація — вид мультиплікації. Фільми робляться шляхом покадрової фільмування пластилінових об'єктів зі зміною (цих об'єктів) у проміжках між кадрами. Термін «claymation» запатентований Асоціацією Віла Вінтона в штаті Орегон.

У жанрі пластилінової мультиплікації працювали Олександр Татарський, Гаррі Бардін, Нік Парк. Велику роль в історії пластилінової мультиплікації зіграла студія Aardman Animations.

• Лялькова анімація — метод об'ємної мультиплікації. При створенні використовується сцена-макет і ляльки-актори. Сцена фотографується покадрово, після кожного кадру в сцену вносяться мінімальні зміни (наприклад, змінюється поза ляльки). При відтворенні отриманої послідовності кадрів виникає ілюзія руху об'єктів . Винахідником лялькової анімації є В. Старевич (1912) — «Прекрасна Люконада, або війна Рогачів з Вусачами», «Місце кінематографічного оператора», «Чотири чорти». ;

• Сипка анімація;

• Перекладна анімація - посідає проміжне місце між мальованою та об'ємною. Ляльки рухаються не в тримірному просторі, а тільки в площині екрану — горизонтально й вертикально (І. Гурвич «Як жінки чоловіків продавали», А. Крижанівський «Жив-був Козявін», 1955, «Скляна гармоніка», 1958) ;

• Голчастий екран — мультиплікація, що досягається за допомогою переміщення шпильок з голівками. Винахідник — гравер А. Алексєєв («Ніч на Лисій горі», 1933, «Картинки з виставки», 1972).

• Тіньова анімація — першовідкривачем вважають Л. Рейнегера («Пригоди принца Ахмета»).

• Комп'ютерна анімація — вид анімації в якому об'єкти створюються з допомогою комп'ютерних засобів.

• 3-d анімація;

• 2-d анімація (flash-анімація тощо);